сиромудрий

СИРОМУ́ДРИЙ, а, е, діал., ірон. Дуже мудрий.

— Маєток твій пса варт, коли в тебе нема газдині. Який ти межи людьми сиромудрий, а який ти маленький коло моєї Анички (Март., Тв., 1954, 155);

— Ти, Завадка, щось мені надто сиромудрий. Аби ти, прошу я вас, не перемудрувався (Вільде, Сестри.., 1958, 488);

— Багато ще ти, сиромудрий, не чув і не бачиш. Воно, правда, ніч та й не видно. Вранці буде видніше (Козл., Ю. Крук, 1957, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиромудрий — сирому́дрий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. сиромудрий — -а, -е, діал., ірон. Дуже мудрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиромудрий — СИРОМУ́ДРИЙ, а, е, діал., ірон. Дуже мудрий. – Маєток твій пса варт, коли в тебе нема газдині. Який ти межи людьми сиромудрий, а який ти маленький коло моєї Анички (Л. Мартович); – Ти, Завадка, щось мені надто сиромудрий. Словник української мови у 20 томах
  4. сиромудрий — сирому́дрий знев. зарозумілий, самовпевнений (м, ср, ст): Були деякі сиромудрі колежки на мулярці, що насміхалися з релігії, ла́ха дерли з кожного, хто ходив до церкви (Тарнавський З.)|| = ароґантний Лексикон львівський: поважно і на жарт