сиротити
СИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., перех. Робити дитину, підлітка сиротою, позбавляти батька й матері або одного з них.
— Не сироти моїх діточок, не вбивай ..жінки (Кв.-Осн., II, 1956, 416);
У полі бились [воїни], сиротили Маленьких діточок своїх (Шевч., II, 1963, 91);
Звісно, дома жінка та купа дітей, яких не хотілося б сиротити, але хіба ж не за їхнє щастя він і поведе військо через Сиваш? (Гончар, II, 1959, 401);
// Залишати одиноким, самітним.
— Мати ж тремтить за сина. Не руш, говорить, не встрявай, не сироти старої матері… (Ле, Міжгір’я, 1953, 11);
// перен. Знедолювати кого-небудь.
— Голову мені рубайте, не виноград… не відбирайте від мене хліба… не сиротіть, бо загину… (Коцюб., І, 1955, 218);
// перен. Залишати когось, щось.
Піп, волосні так жалкують! — Не кидайте нас, .. не сиротіть наших Пісок! (Мирний, І, 1949, 238).
Значення в інших словниках
- сиротити — сироти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сиротити — Робити сиротою <�самотнім>, знедолювати, (громаду) залишати, покидати Словник синонімів Караванського
- сиротити — -очу, -отиш, недок., перех. Робити дитину, підлітка сиротою, позбавляти батька й матері або одного з них. || Залишати одиноким, самітним. || перен. Знедолювати кого-небудь. || перен. Залишати когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиротити — СИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., кого. Робити дитину, підлітка сиротою, позбавляти батька й матері або одного з них. – Не сироти моїх діточок, не вбивай .. жінки (Г. Квітка-Основ'яненко); У полі бились [воїни], сиротили Маленьких діточок своїх (Т. Словник української мови у 20 томах
- сиротити — Сироти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30. Словник української мови Грінченка