сиротливо

СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий.

Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (Гончар, Тронка, 1963, 157);

Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Збан., Курил. о-ви, 1963, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротливо — сиротли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. сиротливо — СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий. Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (О. Гончар); Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. сиротливо — рідко сирітливо. Присл. до сиротливий, сирітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови