1. Словник української мови в 11 томах

сиротно

СИРО́ТНО, СИРІ́ТНО, рідко. Присл. до сиро́тний, сирі́тний.

Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (Вас., II, 1959, 214);

Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Ле, Міжгір’я, 1953, 203);

// у знач. присудк. сл.

Листа прислала мати: — Поліг татусь твій на війні. І ти мене покинув… Самій так сиротно мені … Вертайсь додому, сину! (Воскр., З перцем!, 1957, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротно — сиро́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. сиротно — сирітно, рідко. Присл. до сиротний, сирітний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиротно — СИРО́ТНО, СИРІ́ТНО, рідко. Присл. до сиро́тний, сирі́тний. Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (С. Васильченко); Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Іван Ле); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах