сиротіти

СИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них.

— Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла… тут вмру, моя дитино (Вовчок, І, 1955, 142).

2. Втрачати рідних, близьких або коханих людей; залишатися одиноким, самітним.

— Осиротів наш рід, то не хочу, щоб моя сім’я сиротіла (Стельмах, II, 1962, 22);

Весільний обід зібрав чимало гостей.. Щасливі батьки із жахом усвідомлювали, що з кожною хвилиною сиротіють дедалі більше й більше… (Ю. Янов., І, 1958, 624);

*Образно. [Карпо:] Коли серце почува, що воно сиротіє, то й порива його далі від людей (Кроп., II, 1958, 121).

3. перен. Стояти одиноко, сиротливо.

Весняна і осіння вода затоплює увесь тітчин мочар, і на ньому, наче кистрате гніздо, сиротіє немудра оселя (Стельмах, I, 1962, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротіти — сироті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сиротіти — Ставати сиротою <�самотнім>, (- дуб) стояти самотою, док. ОСИРОТІТИ, зостатися сиротою Словник синонімів Караванського
  3. сиротіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них. 2》 Втрачати рідних, близьких або коханих людей; залишатися одиноким, самітним. 3》 перен. Стояти одиноко, сиротливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сиротіти — СИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них. – Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла... тут вмру, моя дитино (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. сиротіти — Сиротіти, -тію, -єш гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76). Словник української мови Грінченка