ситник
СИ́ТНИК¹, а, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситар.
СИ́ТНИК², у, ч., розм. Хліб з борошна, просіяного на ситі.
Ти бач яка [Україна]! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань, Така принадлива, хороша І для чужинських зазіхань Така далека… (Забашта, Квіт.., 1960, 9).
СИТНИ́К, у́, ч. (Juncus L.). Трав’яниста багаторічна, рідше однорічна рослина з волотистим або гроноподібним суцвіттям, яка росте на вологих місцях; оситняк.
Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів та ситників, що звуться там [в Акермані] чагарями (Н.-Лев., II, 1956, 219);
Тут [на грунтах Львівської області] ростуть здебільшого рослини низької кормової якості — щучник, щавель, ситник тощо (Колг. Укр., 11, 1961, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ситник — Си́тник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- ситник — I -а, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситар. II -у, ч., розм. Хліб із борошна, просіяного на ситі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ситник — СИ́ТНИК¹, а, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситар. СИ́ТНИК², у, ч., розм. Хліб з борошна, просіяного на ситі. Ти бач яка [Україна]! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань, Така принадлива, хороша І для чужинських зазіхань Така далека... (Л. Словник української мови у 20 томах
- ситник — Поширена на всій земній кулі рослина родини ситникових; росте у вологих місцях; листки вузькі, квітки зеленкуваті, непоказні; на гірських луках Карпат поширений с. трилусковий. Універсальний словник-енциклопедія
- ситник — ОСИТНЯ́Г (багаторічна трав'яниста рослина родини осокових), СИТНЯ́Г, СИТНЯ́К, СИТНИ́К. Хитнувши оситняг, причалив тихо човен (М. Бажан); Ситняг лопотів, полохливі жаби скакали в рів (І. Ле); Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (П. Тичина). Словник синонімів української мови