1. Словник української мови в 11 томах

скавло

СКАВЛО́, а́, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить.

Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скавло — скавло́ іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скавло — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  3. скавло — -а, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скавло — СКАВЛО́, а́, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. скавло — Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка