скаляти
СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, перех., розм. Док. до каля́ти.
— Ой вистели, дівчино, — дає глузливую козак дівчині пораду,— ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Вас., І, 1959, 132);
Я слави своєї дівоцької не скаляла (Барв., Опов.., 1902, 60);
То [червоний прапор] — символ волі. Не скаляйте Його насильством. Не спляміть Злобою темною. Тримайте Той прапор високо (Черн., Поезії, 1959, 382).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаляти — Ска́ляти: — обмазувати, забруднювати [13] Словник з творів Івана Франка
- скаляти — скаля́ти дієслово доконаного виду забруднити розм. Орфографічний словник української мови
- скаляти — Скаля́ти, перен. Заплямувати, зганьбити. Жаль нам того імени, що єго наша газета носить чесно вже одинайцятий рік, ніколи не скалявши єго ніяким негідним учинком (Б., 1895, 11, 2) // пол. skalać, книжн. — заплямувати, зганьбити. Українська літературна мова на Буковині
- скаляти — -яю, -яєш, перех., розм. Док. до каляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаляти — СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, що, розм. Док. до каля́ти. – Ой вистели, дівчино, – дає глузливую козак дівчині пораду, – ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (С. Словник української мови у 20 томах
- скаляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- скаляти — Скаля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378. Словник української мови Грінченка