скаляти

СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, перех., розм. Док. до каля́ти.

— Ой вистели, дівчино, — дає глузливую козак дівчині пораду,— ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Вас., І, 1959, 132);

Я слави своєї дівоцької не скаляла (Барв., Опов.., 1902, 60);

То [червоний прапор] — символ волі. Не скаляйте Його насильством. Не спляміть Злобою темною. Тримайте Той прапор високо (Черн., Поезії, 1959, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаляти — Ска́ляти: — обмазувати, забруднювати [13] Словник з творів Івана Франка
  2. скаляти — скаля́ти дієслово доконаного виду забруднити розм. Орфографічний словник української мови
  3. скаляти — Скаля́ти, перен. Заплямувати, зганьбити. Жаль нам того імени, що єго наша газета носить чесно вже одинайцятий рік, ніколи не скалявши єго ніяким негідним учинком (Б., 1895, 11, 2) // пол. skalać, книжн. — заплямувати, зганьбити. Українська літературна мова на Буковині
  4. скаляти — -яю, -яєш, перех., розм. Док. до каляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скаляти — СКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, що, розм. Док. до каля́ти. – Ой вистели, дівчино, – дає глузливую козак дівчині пораду, – ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (С. Словник української мови у 20 томах
  6. скаляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. скаляти — Скаля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378. Словник української мови Грінченка