скам’янити

СКАМ’ЯНИ́ТИ, ни́ть, перех. Док. до кам’яни́ти.

Материнська скорбота скам’янила її лице (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 587);

Не скам’янила шахта його серця, не перетворила на шматок породи, а навчила його над усе цінувати землю і тішитися її плодами (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 220).