скам’яніло

СКАМ’ЯНІ́ЛО, рідше СКАМЕНІ́ЛО. Присл. до скам’яні́лий, скамені́лий 2, 3.

На містку біля непорушного командира скам’яніло стояли вахтовий і комісар (Трубл., Шхуна.., 1940, 215);

Огей замріявся і скам’яніло, без жодного виразу на обличчі, як сфінкс, дивиться в одну точку (Досв., Вибр., 1959, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me