скам’яніло
СКАМ’ЯНІ́ЛО, рідше СКАМЕНІ́ЛО. Присл. до скам’яні́лий, скамені́лий 2, 3.
На містку біля непорушного командира скам’яніло стояли вахтовий і комісар (Трубл., Шхуна.., 1940, 215);
Огей замріявся і скам’яніло, без жодного виразу на обличчі, як сфінкс, дивиться в одну точку (Досв., Вибр., 1959, 210).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me