скандаліст

СКАНДАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник.

Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, .. Васька Лобатий, цей п’яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (Гончар, II, 1959, 352).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандаліст — -а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скандаліст — скандалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. скандаліст — Скандалі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скандаліст — див. БЕШКЕТНИК. Словник синонімів Караванського
  5. скандаліст — СКАНДАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник. Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, .. Васька Лобатий, цей п'яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. скандаліст — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика