скаржно

СКА́РЖНО, присл. Скаржачись на що-небудь; жалібно, сумно.

Опустив [Михайло] очі, почав розповідати. Тужно, скаржно, з безнадією в голосі звучала та розповідь (Збан., Сеспель, 1961, 144);

— Ох, який мені сон допіру снився, а ви мене розбудили,— скаржно мовив матрос (Кучер, Голод, 1961, 284);

*Образно. — Чи вистачить хліба того хоч до різдва? Мовчання. Тільки колосся шепоче скаржно (Цюпа, Назустріч.., 1958, 448).