скартати

СКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до карта́ти.

— Мариня мусить звикати до того, що панна Катруся буде за три дні панею докторовою, і треба їй честь віддати, — ..скартала Мариню Олена (Вільде, Сестри.., 1958, 573);

Секретар ЦК вислухав мене та тут же й скартав за оці пхиньки. «..Сором! Сльозами ти хочеш, дівчино, Гітлера бити?» (Козл., Сонце.., 1957, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скартати — скарта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скартати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  3. скартати — -аю, -аєш, перех. Док. до картати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скартати — СКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, кого. Док. до карта́ти. – Мариня мусить звикати до того, що панна Катруся буде за три дні панею докторовою, і треба їй честь віддати, – .. скартала Мариню Олена (Ірина Вільде); – Не будь же дурний! – скартав його коваль (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах