скасовувати

СКАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати, відміняти.

Закони в перехідний час мають тимчасове значення. І якщо закон перешкоджає розвиткові революції, його скасовують або виправляють (Ленін, 36, 1973, 475);

— Враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую,— високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 201);

— І що ж вони [люди] гомонять? — аж перехиляється [Василина] через тин, начеб вона вперше чує розмови про землю.— І що викупне цар скасував, і що від панів відріжуть ниви (Стельмах, І, 1962, 223).

2. Те саме, що ліквідува́ти.

[Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних (Мирний, V, 1955, 98);

— А я думаю,— сказав один старий чоловік,— що коли наш пан такий дуже «постемповець» [передовий].., то нехай би і коршму [корчму] свою скасував, і горівки зовсім не курив (Фр., II, 1950, 364);

Хлоп! А хлопів не можна брати до цеху. Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову (Тулуб, Людолови, І, 1957, 198);

— Я буду старатися всіма силами скасувати сі поганські звичаї [святкування Юрія] (Хотк., II, 1966, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скасовувати — (оголошувати недійсним) відміняти, анулювати, (дію чогось) припиняти. Словник синонімів Полюги
  2. скасовувати — скасо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скасовувати — Касувати, робити недійсним, кн. АНУЛЮВАТИ, сов. відміняти, з. зносити, г. уневажнювати, д. канцелювати; (звичай) ліквідовувати. Словник синонімів Караванського
  4. скасовувати — див. анулювувати Словник синонімів Вусика
  5. скасовувати — -ую, -уєш, недок., скасувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати. 2》 Те саме, що ліквідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скасовувати — СКАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати, відміняти. Словник української мови у 20 томах
  7. скасовувати — ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  8. скасовувати — Скасо́вувати, -со́вую, -со́вуєш; скасува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)