скатертина

СКАТЕРТИ́НА, и, ж. Те саме, що ска́терка.

Отець Палладій попросив гостя сісти за стіл, застелений білою скатертиною (Н.-Лев., III, 1956, 368);

По столах, накритих білими, як сніг, скатертинами, наїдків-напитків — ніжки гнуться… (Мирний, III, 1954, 81);

*Образно. Кругом поля, степи… по їх зеленій скатертині так і біга, так і грає сонячне проміння (Мирний, IV, 1955, 212);

Впаде рясний дощ звечора, а на ранок барвиста лісова скатертина уже вся усіяна грибами (Наука.., 10, 1962, 46);

*У порівн. Вкрите снігом поле лежало, як скатертина, а по ньому сунули з лісу хмари військ (Ле, Україна, 1940, 256);

Біжать поля навстріч — широкою скатертиною стеляться нам до ніг (Жур., Вечір.., 1958, 339).

◊ Скатерти́на-самобра́нка див. самобра́нка;

Скатерти́ною доро́га — те саме, що Ска́тертю доро́га ( див. доро́га).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скатертина — скатерти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скатертина — [скатеиртина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. скатертина — -и, ж. Те саме, що скатерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скатертина — СКАТЕРТИ́НА, и, ж. Те саме, що ска́терка. Отець Палладій попросив гостя сісти за стіл, застелений білою скатертиною (І. Нечуй-Левицький); По столах, накритих білими, як сніг, скатертинами, наїдків-напитків – ніжки гнуться... (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. скатертина — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
  6. скатертина — Скатерти́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)