1. Словник української мови в 11 томах

сквапний

СКВА́ПНИЙ, а, е.

1. Те саме, що квапли́вий.

Ті сквапні кроки, що чулись за вікном,.. та мертва й гнітюча тиша, що йшла від багатолюдних камер, віщувала, що наступає останній, судний день… (Збан., Єдина, 1959, 183);

Вони спинились, насилу відсапуючи, тримаючись за серця, що скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Смолич, Мир.., 1958, 212);

О, він сквапний на те, щоб крадене купувати (Сл. Гр.).

2. діал. Швидкий, спритний.

Вона метнулась до шинку, а ми, дожидаючи, знов дивуємо та міркуємо, звідки навернулись ті сквапні молодці, що глушкових коней запопали (Вовчок, VI, 1956, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквапний — сква́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сквапний — -а, -е. 1》 Те саме, що квапливий. 2》 діал. Швидкий, спритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сквапний — СКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Те саме, що квапли́вий. Ті сквапні кроки, що чулись за вікном, .. та мертва й гнітюча тиша, що йшла від багатолюдних камер, віщувала, що наступає останній, судний день... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. сквапний — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. сквапний — Сква́пний, сквапли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сквапний — Сквапний, -а, -е 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у. Словник української мови Грінченка