скерувати

СКЕРУВА́ТИ див. скеро́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скерувати — див. скеровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скерувати — СКЕРУВА́ТИ див. скеро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. скерувати — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
  4. скерувати — скерува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. скерувати — Скерува́ти, -ру́ю, -єш гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка