скиглій

СКИГЛІ́Й, я́, ч., розм.

1. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз; плакса.

Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 115).

2. Людина, яка завжди чим-небудь незадоволена, на щось скаржиться, нарікає; нитик.

Скиглії і маловіри, засмучені і невлаштовані є і в нашому сьогоднішньому житті. Не менше їх було і в дні громадянської війни, і в дні будівництва Комсомольська-на-Амурі і Дніпрогесу. Але не вони визначали обличчя епохи (Рад. літ-во, 4, 1963, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиглій — скиглі́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скиглій — СКИГЛІ́Й, я́, ч., розм. 1. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз; плакса. Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло... (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. скиглій — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
  4. скиглій — див. плаксивий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. скиглій — -я, ч., розм. 1》 Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз; плакса. 2》 Людина, яка завжди чим-небудь не задоволена, на щось скаржиться, нарікає; нитик. Великий тлумачний словник сучасної мови