скимлячий

СКИ́МЛЯЧИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до скимлі́ти.

Журливо, однозвучно гули телефонні дроти, поглиблювали в серці й без того скимлячу нудьгу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скимлячий — СКИ́МЛЯЧИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до скимлі́ти. Журливо, однозвучно гули телефонні дроти, поглиблювали в серці й без того скимлячу нудьгу (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах