1. Словник української мови в 11 томах

скипілий

СКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скипі́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скипілий — скипі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скипілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до скипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скипілий — СКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скипі́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. скипілий — кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки!... Фразеологічний словник української мови
  5. скипілий — Скипі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)