1. Словник української мови в 11 томах

скитання

СКИТА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. скита́тися.

Скитання по курортам [курортах] привчило мене до періодичної самотині [самотини] (Л. Укр., V, 1956, 306);

Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез’ясованій журбі. Всю кров мою, мої скитання Воно зібрало у собі (Гончар, IV, 1960, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скитання — скита́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скитання — -я, с., рідко. Дія за знач. скитатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скитання — СКИТА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. скита́тися. Скитання по курортам [курортах] привчило мене до періодичної самотині [самотини] (Леся Українка); Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез'ясованій журбі. Словник української мови у 20 томах
  4. скитання — Скитання, -ня с. Скитаніе. Мил. 201. Словник української мови Грінченка