складно
СКЛА́ДНО¹. Присл. до скла́дний.
Він чув цю власть своїх слів, і вони лилися в нього складно, зв’язно, набиралися поетичних форм (Хотк., II, 1966, 80);
— Складно вмів говорити чоловік. Де в нього тільки й слова ті бралися (Збан., Єдина, 1959, 41);
// Доладно, добре, до речі.
Все в нього виходить складно, спритно, для всього знаходиться час (Ткач, Моряки, 1948, 95).
СКЛА́ДНО². Присл. до складни́й.
Невеличкий мотор побудований надзвичайно складно (Полт., На.. меридіанах, 1933, 35);
[Леся:] Ой, як складно і плутано ти висловлюєшся… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- складно — скла́дно 1 прислівник від: скла́дний незмінювана словникова одиниця скла́дно 2 прислівник від: складни́й незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- складно — Непросто і п. ф. від СКЛАДНИЙ; ім. СКЛАДНЯ, див. СИНТАКСА. Словник синонімів Караванського
- складно — I Присл. до складний. || Доладно, добре, до речі. II Присл. до складний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- складно — СКЛА́ДНО¹. Присл. до скла́дний. Він чув цю власть своїх слів, і вони лилися в нього складно, зв'язно, набиралися поетичних форм (Г. Хоткевич); – Складно вмів говорити чоловік. Де в нього тільки й слова ті бралися (Ю. Словник української мови у 20 томах
- складно — Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49. Словник української мови Грінченка