складність
СКЛА́ДНІСТЬ¹, ності, ж. Абстр. ім. до скла́дний.
СКЛА́ДНІСТЬ², ності, ж. Абстр. ім. до складни́й.
Відзначаючи єдність живої і неживої природи, слід підкреслити складність хімічних сполук, властивих організмам (Метод. викл. анат.., 1955, 42);
Народе мій! При тракторнім рулі, У складності прекрасного комбайна Ти данину збираєш від землі, 1 в тебе казка — ніби річ звичайна (Рильський, III, 1961, 239);
Світ стає дедалі складнішим — але хай пильніше бачать наші очі всю цю складність (Ком. Укр., 8, 1966, 60);
Розмаїтість життєвих зв’язків, складність людських взаємин і разом з тим складність людської душі — це те невичерпне джерело, що живить літературу (Вітч., 8, 1970, 163);
Кібернетику цікавлять не всі керуючі системи, а тільки ті серед них, які досягли певного ступеня складності (Роб. газ., 21.Х 1962, 2).
Значення в інших словниках
- складність — скла́дність 1 іменник жіночого роду від: скла́дний скла́дність 2 іменник жіночого роду від: складни́й Орфографічний словник української мови
- складність — [склад(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- складність — I -ності, ж. Абстр. ім. до складний. II -ності, ж. Абстр. ім. до складний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- складність — СКЛА́ДНІСТЬ¹, ності, ж. Абстр. ім. до скла́дний. СКЛА́ДНІСТЬ², ності, ж. Абстр. ім. до складни́й. Відзначаючи єдність живої і неживої природи, слід підкреслити складність хімічних сполук, властивих організмам (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- складність — Скла́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- складність — Складність, -ности ж. 1) Сложность. 2) Соразмѣрность, стройность. Словник української мови Грінченка