складочка

СКЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скла́дка 1, 2.

На їх [панянках] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані (Мирний, III, 1954, 261);

Він виглядає старшим роками, має вже кілька складочок на обличчі (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 273);

Сонце вже сідало за горами, і довкола все занурювалося в тишу і спокій, сонність виповзала з найменших навіть складочок землі (Загреб., Шепіт, 1966, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до складка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. складочка — СКЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до скла́дка 1, 2. На їх [панянках] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані (Панас Мирний); Він виглядає старшим роками, має вже кілька складочок на обличчі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. складочка — скла́дочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови