складувати
СКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що склада́ти 1, 3.
Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом.. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає, складує… Як у казані кипіло! (Вовчок, I, 1955, 117);
Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Граб., І, 1959, 62);
Які він пісні складував і як їх співав..! (Вовчок, І, 1955, 349).
СКЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Поміщати у склад для зберігання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- складувати — скла́дувати дієслово недоконаного виду рідко складува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- складувати — Ую, -уєш. Поміщати в склад для зберігання. Літературне слововживання
- складувати — I складув`ати-ую -уєш, недок., перех., спец. Поміщати у склад для зберігання. II скл`адувати-ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що складати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- складувати — СКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., що, рідко. Те саме, що склада́ти 1, 3. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом .. Сама ганяє, жениха турляє, – купує, крає, складує... Як у казані кипіло!... Словник української мови у 20 томах