1. Словник української мови в 11 томах

складчастий

СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний.

Складчаста завіска; *Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (Гончар, III, 1959, 146).

2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори.

За геологічною будовою Карпати — складчасті гори (Наука.., 1, 1966, 30);

Складчастий рельєф.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складчастий — складча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. складчастий — -а, -е. 1》 Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. 2》 геол. Утворений вигинами шарів земної кори. Складчастий рельєф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. складчастий — (одяг) брижевий, (обличчя) моршкуватий Словник чужослів Павло Штепа
  4. складчастий — СКЛАДЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато складок; оздоблений складками; збористий, рясний. Складчаста завіска; * Образно. Небо на заході жевріло яскравими складчастими хмарами (О. Гончар). 2. геол. Утворений вигинами шарів земної кори. Словник української мови у 20 томах
  5. складчастий — ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена.. Словник синонімів української мови