склейка

СКЛЕ́ЙКА, и, ж.

1. Дія за знач. скле́ювати, скле́їти.

На цім місці тоді порвалася плівка (буває таке). І поки Коля Федоров морочився із склейкою, в запису утворився непоправний провал (Вітч., 2, 1969, 162).

2. Місце, де склеєно що-небудь.

Склеювати можна тільки вироби з сухої деревини. Підвищена вологість деревини (понад 10 — 12%) значно зменшує міцність склейки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склейка — скле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. склейка — СКЛЕ́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. скле́ювати, скле́їти. На цім місці тоді порвалася плівка (буває таке). І поки Коля Федоров морочився із склейкою, в запису утворився непоправний провал (із журн.). 2. Місце, де склеєно що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. склейка — -и, ж. 1》 Дія за знач. склеювати, склеїти. 2》 Місце, де склеєно що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови