склеювання
СКЛЕ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́ювати.
При склеюванні двох деталей з паперу або картону, як правило, намащують клеєм (клейстером) тонкий матеріал (Гурток «Умілі руки..», 1955, 25);
У лабораторії полімерних клеїв Таллінського політехнічного інституту розроблено і випробувано речовини для склеювання металевих труб (Рад. Укр., 5.I 1972, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склеювання — скле́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- склеювання — -я, с. Дія за знач. склеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склеювання — СКЛЕ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́ювати. При склеюванні двох деталей з паперу або картону, як правило, намащують клеєм (клейстером) тонкий матеріал (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах