1. Словник української мови в 11 томах

склубитися

СКЛУ́БИТИСЯ, биться; мн. склу́бляться; рідко СКЛУ́БЛИТИСЯ, блиться, док., розм. Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок.

З полум’я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп’ялася до його грудей (Коб., II, 1956, 94);

— Я знаю такий закапелок, де завжди зимують в’юни, склубляться у клубки і чекають тепла (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 218);

*Образно. Поповзли у голові [Гульки] холодні слизькі думки, склубилися в одну грудку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склубитися — склу́битися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. склубитися — -биться; мн. склубляться; рідко склублитися, -блиться, док., розм. Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склубитися — СКЛУ́БИТИСЯ, биться; мн. склу́бляться; рідко СКЛУ́БЛИТИСЯ, блиться, док., розм. Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок. З полум'я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп'ялася до його грудей (О. Словник української мови у 20 томах