скльовувати
СКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., СКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. Клюючи, з’їдати.
Завдає [шпак] деякої шкоди, бо скльовує вишню, виноград, шовковицю (Наука.., 8, 1966, 28);
Порошкоподібні сухі комбікорми птицею використовуються не повністю, бо вона скльовує більш привабливі за кольором, формою і величиною складові частини, а інші, хоч і більш поживні, залишає (Хлібороб Укр., 8, 1966, 18);
Оте гайвороння вже вибило баштани — навіть маленького кавунчика не лишилося в полі, навіть пуп’янки склювало прокляте вороння (Чаб., Балкан. весна, 1960, 186).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скльовувати — скльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скльовувати — -ує, недок., склювати, -ює, док., перех. Клюючи, з'їдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скльовувати — СКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., СКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що. Клюючи, з'їдати. Завдає [шпак] деякої шкоди, бо скльовує вишню, виноград, шовковицю (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах