склярський
СКЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до склярства.
Перші літературні відомості про склярські майстерні або гути належать до XV століття (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 55);
Довгий час вважалося, що склярські роботи механізувати не можна (Знання.., 5, 1973, 7).
2. Прикм. до скляр.
— В тебе ж, Маню, склярський рід.. Ти ж умієш різать скло (Воронько, Три покоління, 1950, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склярський — скля́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- склярський — -а, -е. 1》 Стос. до склярства. 2》 Прикм. до скляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склярський — СКЛЯ́РСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до склярства. Перші літературні відомості про склярські майстерні або гути належать до XV століття (з наук. літ.); Довгий час вважалося, що склярські роботи механізувати не можна (з наук.-попул. літ.). 2. Прикм. до скляр. Словник української мови у 20 томах
- склярський — Скля́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- склярський — Склярський, -а, -е Стекольщичій. Словник української мови Грінченка