1. Словник української мови в 11 томах

скоботати

СКОБОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., перех., діал.

1. Лоскотати.

Волос скобоче йому долоню (Март., Тв., 1954, 310);

Ніздрі скоботав запашний дух рум’янку й кінської м’яти (Козл., Сонце.., 1957, 101);

*Образно. Сонечко своїми проміннями, мов легіник, скобоче та цілує леваду (Черемш., Тв., 1960, 357).

2. Скрекотати.

Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай, не чути плюскоту хвилі (Чаб., Тече вода.., 1961, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоботати — Скобота́ти: — лоскотати [2;4,V,X,XII,XIII] — лоскотати; скрекотати [48] Словник з творів Івана Франка
  2. скоботати — скобота́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. скоботати — -очу, -очеш, недок., перех., діал. 1》 Лоскотати. 2》 Скрекотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоботати — СКОБОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., кого, що, діал. 1. Лоскотати. Волос скобоче йому долоню (Л. Мартович); Ніздрі скоботав запашний дух рум'янку й кінської м'яти (П. Козланюк); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. скоботати — скобота́ти лоскотати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. скоботати — ЛОСКОТА́ТИ (дотиками до шкіри виклика́ти легке нервове збудження), СКОБОТА́ТИ діал. — Док.: полоскота́ти. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, воно сміється (П. Словник синонімів української мови