1. Словник української мови в 11 томах

сколихнутий

СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до сколихну́ти.

2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений.

Жінка встала, збуджена, сколихнута (Ряб., Золототисячник, 1948, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сколихнутий — сколи́хнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сколихнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сколихнути. 2》 у знач. прикм. Схвильований, зворушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сколихнутий — СКОЛИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сколихну́ти. 2. у знач. прикм. Схвильований, зворушений. Жінка встала, збуджена, сколихнута (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах