сколювач
СКО́ЛЮВАЧ, а, ч. Робітник, що займається сколюванням.
На дні кар’єру, куди скочується підірване каміння, працюють майстри-сколювачі (Рад. Укр., 10.VІІ 1946, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сколювач — ско́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сколювач — -а, ч. Робітник, що займається сколюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сколювач — СКО́ЛЮВАЧ, а, ч. Робітник, що займається сколюванням. На дні кар'єру, куди скочується підірване каміння, працюють майстри-сколювачі (з газ.). Словник української мови у 20 томах