сколювач

СКО́ЛЮВАЧ, а, ч. Робітник, що займається сколюванням.

На дні кар’єру, куди скочується підірване каміння, працюють майстри-сколювачі (Рад. Укр., 10.VІІ 1946, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сколювач — ско́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сколювач — -а, ч. Робітник, що займається сколюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сколювач — СКО́ЛЮВАЧ, а, ч. Робітник, що займається сколюванням. На дні кар'єру, куди скочується підірване каміння, працюють майстри-сколювачі (з газ.). Словник української мови у 20 томах