скоординований

СКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоординува́ти;

// У знач. прикм.

Любила рух, яким застібував [Василь] гудзики на пальті. Його мужність, так здавалося Лесі, найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Вільде, На порозі, 1955, 64);

// скоордино́вано, безос. присудк. сл.

Стихія — не помічник, а перешкода соціалізму: тут все повинно бути передбачено, заплановано, скоординовано і згідно з планом втілено в життя (Ком. Укр., 6, 1970, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоординований — СКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоординува́ти; // у знач. прикм. Любила рух, яким застібував [Василь] гудзики на пальті. Його мужність, так здавалося Лесі, найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  2. скоординований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоординувати. || скоординовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоординований — скоордино́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови