1. Словник української мови в 11 томах

скопаний

СКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скопа́ти.

На самій середині косогор [косогір] був рівно скопаний настільки, щоб на йому вмістилась хата з маленькою повіткою (Н.-Лев., II, 1956, 125);

На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448);

*Образно. Обличчя скопане віспою, але юнак симпатичний (Епік, Тв., 1958, 581);

// У знач. прикм.

Мар’янка оглянула скопану грядку (Десняк, Вибр., 1947, 115);

Він почув запах скопаної землі, звідки недавно було вигорнуто картоплю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193;

// ско́пано, безос. присудк. сл. Клапоть її наділу знову скопано, заскороджено граблями (Стельмах, II, 1962, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скопаний — ско́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скопати. || скопано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скопаний — СКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скопа́ти. На самій середині косогор [косогір] був рівно скопаний настільки, щоб на йому [ньому] вмістилась хата з маленькою повіткою (І. Словник української мови у 20 томах