1. Словник української мови в 11 томах

скопом

СКО́ПОМ, присл., розм. Всі разом, гуртом; спільно.

— Чого ж ви стоїте? — зарепетував пристав.. — Беріть їх! В’яжіть! Опричники кинулись скопом (Гончар, Таврія, 1952, 425);

Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (Скл., Святослав, 1959, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скопом — ско́пом прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. скопом — присл., розм. Усі разом, гуртом; спільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скопом — Гуртом, гурмою, громадою, купою, разом, спільно, юрмою, юрбою Словник чужослів Павло Штепа
  4. скопом — СКО́ПОМ, присл., розм. Всі разом, гуртом; спільно. – Чого ж ви стоїте? – зарепетував пристав .. – Беріть їх! В'яжіть! Опричники кинулись скопом (О. Гончар); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  5. скопом — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови