скопувати

СКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати.

Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. ..Орали тракторами, але орали й коровами, й скопували лопатами (Довж., І, 1958, 388);

Цілий день вона робила своє. То.. скопувала свій квітник, то насаджувала там квіти (Збан., Мор. чайка, 1959, 230);

Баба Зінька помаленьку та помаленьку і город скопала, і засіяла, і засадила грядки (Н.-Лев., VI, 1966, 410);

Гордій порадив скопати не якусь там грядку, а весь город і позичив на посадку картоплі (Юхвід, Оля, 1959, 104).

2. Робити заглиблення в багатьох місцях, викидаючи землю заступом, лопатою і т. ін.

Люди скопали ціле велике поле на горбі ровами вздовж і впоперек (Мак., Вибр., 1954, 313).

3. Копаючи, зносити, розрівнювати що-небудь (виступ, нерівність грунту).

Карпо загадував людям на роботу і попереду усього звелів скопати той капосний горбик на горі (Н.-Лев., II, 1956, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скопувати — ско́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скопувати — див. копати Словник синонімів Вусика
  3. скопувати — -ую, -уєш, недок., скопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати. 2》 Робити заглиблення в багатьох місцях, викидаючи землю заступом, лопатою і т. ін. 3》 Копаючи, зносити, розрівнювати що-небудь (виступ, нерівність ґрунту). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скопувати — СКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. .. Орали тракторами, але орали й коровами, й скопували лопатами (О. Словник української мови у 20 томах
  5. скопувати — Скопувати, -пую, -єш сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188. Словник української мови Грінченка