1. Словник української мови в 11 томах

скоробити

СКОРО́БИТИ, блю, биш; мн. скоро́блять; док., перех.

1. Зробити нерівним, покоробленим, зігнутим.

2. розм. Скорчити, скривити (людину або частини її тіла).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоробити — скоро́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоробити — -блю, -биш; мн. скороблять; док., перех. 1》 Зробити нерівним, покоробленим, зігнутим. 2》 розм. Скорчити, скривити (людину або частини її тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоробити — СКОРО́БИТИ, блю, биш; мн. скоро́блять; док., кого, що. 1. Зробити нерівним, покоробленим, зігнутим. 2. розм. Скорчити, скривити (людину або частини її тіла). Словник української мови у 20 томах