скоцюрблюватися
СКОЦЮ́РБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́рбляться; док. Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла).
— Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (Кол., На фронті.., 1959, 48);
Семен сидів на дивані й, задрімавши, схилився, потім скоцюрбився і заснув (Ле, С. Голубар, 1950, 24);
Хворий лежав на лівому боці. Скоцюрбився так, що мало не діставав коліньми підборіддя (Шовк., Людина.., 1962, 166);
— Щоб же тобі руки скоцюрбились одразу (Шиян, Баланда, 1957, 30);
// Стати нерівним, зморщеним.
Загоготів вогонь, полум’я побігло по всій газеті, портрет фюрера скоцюрбився, зігнувся (Скл., Карпати, II, 1954, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоцюрблюватися — скоцю́рблюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- скоцюрблюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, скоцюрбитися, -блюся, -бишся; мн. скоцюрбляться; док. Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла). || Стати нерівним, зморщеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скоцюрблюватися — СКОЦЮ́РБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́рбляться; док. Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла). – Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Словник української мови у 20 томах
- скоцюрблюватися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови