скрадати
СКРАДАТИ, аю, аєш, недок., СКРАСТИ, а́ду, а́деш, док., перех.
1. тільки 3 ос. Робити що-небудь менш помітним, виразним, очевидним; приховувати.
Темна ніч скрадала будівлі (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 111);
Дюни, як і гори, скрадають відстань (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 311);
Надія Яківна була вся розпромінена — елегантне святкове плаття не скрадало її прекрасних форм (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 259).
2. також без додатка, розм. Забирати потай кого-, що-небудь у когось.
Бригадир Дорош на буряках сам хитрує,.. за могоричі скрадає на одній ланці, на другу передає (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 108);
*Образно. Сонечко вже зійшло й скрало росу з травиці й з дерева (Марко Вовчок, I, 1955, 303).
3. тільки недок. У мові мисливців — непомітно підкрадатися до звіра чи птаха або, сховавшись, вичікувати їх на відстані пострілу.
Значення в інших словниках
- скрадати — скрада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скрадати — -аю, -аєш, недок., скрасти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Робити що-небудь менш помітним, виразним, очевидним; приховувати. 2》 також без додатка, розм. Забирати потай кого-, що-небудь у когось. 3》 тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрадати — СКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., що. 1. тільки 3 ос. Робити що-небудь менш помітним, виразним, очевидним; приховувати. Темна ніч скрадала будівлі (П. Панч); Дюни, як і гори, скрадають відстань (П. Словник української мови у 20 томах
- скрадати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови