скрань

Значення в інших словниках

1. скрань — Скрань: — скроня [51;52] Словник з творів Івана Франка
2. скрань — скрань іменник жіночого роду скроня діал. Орфографічний словник української мови
3. скрань — -і, ж., діал. Скроня. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скрань — СКРАНЬ, і, ж., діал. Скроня. Грубі краплі поту виступили йому на чоло й зісувались [зсувались] на скрань (О. Кобилянська); Чи вниз літа склонили скрань, Чи в серці рай весни, – Сюди, вандрівче [вандрівнику], ти пристань! Засни! Засни! Засни! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
5. скрань — СКРО́НЯ, ВИСО́К, СКРАНЬ діал. Високий, немолодий уже, сивина на скронях (О. Гончар); В голові стукає, неначе хто молотком в виски лупить (І. Нечуй-Левицький); Небесною цілющою рукою В жаркий мов день ти скрань мні холодила (І. Франко). Словник синонімів української мови