1. Словник української мови в 11 томах

скрекотіння

СКРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Далеке скрекотіння, якесь мелодійне цвірінькання долинуло до слуху Миколи Петровича (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрекотіння — скрекоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скрекотіння — -я, с. Дія за знач. скрекотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрекотіння — СКРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Далеке скрекотіння, якесь мелодійне цвірінькання долинуло до слуху Миколи Петровича (В. Владко). Словник української мови у 20 томах