1. Словник української мови в 11 томах

скригнути

СКРИ́ГНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до скри́гати.

У хаті чути — скригнув стілець, і тінь ворухнулася на стелі (Головко, І, 1957, 172);

Він так грюкнув хатніми дверима, так скригнув на порозі зубами, що.., здалося їй, аж миски підскочили й задзвонили на прилавку… (Кос., Новели, 1962, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скригнути — скри́гнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скригнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до скригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скригнути — СКРИ́ГНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до скри́гати. У хаті чути – скригнув стілець, і тінь ворухнулася на стелі (А. Головко); Він так грюкнув хатніми дверима, так скригнув на порозі зубами, що.., здалося їй, аж миски підскочили й задзвонили на прилавку... (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
  4. скригнути — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. скригнути — ЗАМЕРЗА́ТИ (про воду, річку і т. ін. — покриватися, затягатися льодом), ЗАСТИГА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИЖАНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИ діал. Словник синонімів української мови