1. Словник української мови в 11 томах

скрипучо

СКРИПУ́ЧО, присл. Те саме, що скрипу́че.

У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипучо — скрипу́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скрипучо — присл. Те саме, що скрипуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипучо — СКРИПУ́ЧО, присл. Те саме, що скрипу́че. У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах