скров’янілий
СКРОВ’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скров’яні́ти.
Кінь позирає на хлопця великими скров’янілими очима (Гуц., З горіха.., 1967, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
СКРОВ’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скров’яні́ти.
Кінь позирає на хлопця великими скров’янілими очима (Гуц., З горіха.., 1967, 122).