скроєний

СКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скро́їти.

Гарна собою, бистроока молодиця, одягнена в міське, скроєне по її міцному тілові вбрання, підняла від стола голову і привітно посміхнулася (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 64);

*Образно. Чорноус скроєний з добрячого матеріалу! Розумний, ініціативний, завзятий — усе в нього горить (Минко, Ясні зорі, 1951, 146).

[Всі] на оди́н копи́л скро́єні див. копи́л;

[Всі] на одну́ коло́дку скро́єні див. коло́дка;

Га́рно (мі́цно і т. ін.) скро́єний — який має гарну (міцну і т. ін.) будову (про людину, її фігуру).

Захар Давидовач довго дивився вслід гарно скроєній, міцній, повній певності в своїй силі постаті Горілого (Десняк, Десну.., 1949, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скроєний — га́рно скро́єний. Хто-небудь має пропорційну, правильну будову тіла. Захар Давидович довго дивився вслід гарно скроєній, міцній, повній певності в своїй силі постаті Горілого (О. Десняк). Фразеологічний словник української мови
  2. скроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скроїти. Гарно скроєний — який має гарну будову (про людину, її фігуру). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скроєний — СКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скро́їти. Гарна собою, бистроока молодиця, одягнена в міське, скроєне по її міцному тілові вбрання, підняла від стола голову і привітно посміхнулася (Д. Бедзик); * Образно. Чорноус скроєний з добрячого матеріалу!... Словник української мови у 20 томах
  4. скроєний — скро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  5. скроєний — скро́єний викроєний (ст): По моді скроєне убрання (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт