скудельниця
СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. У старовину — глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань.
Обидві ці могили відносяться до епохи Київської Русі і, видимо, являють собою скудельниці — братські могили, в яких ховали жертви епідемій або воєнних сутичок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 468).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скудельниця — скуде́льниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скудельниця — -і, ж. У старовину – глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скудельниця — СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. У старовину – глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань. Словник української мови у 20 томах