1. Словник української мови в 11 томах

скука

СКУ́КА, и, ж. Те саме, що нудьга́ 1, 2.

Став і дощик накрапати.. Скука, холод (Граб., І, 1959, 289).

Ску́ка бере́ (взяла́ і т. ін.) — те саме, що Нудьга́ бере́ (взяла́, заї́ла і т. ін.) ( див. нудьга́).

Взяла мене тяжка скука (Чуб., V, 1874, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скука — ску́ка іменник жіночого роду нудьга рідко Орфографічний словник української мови
  2. скука — моск. нудьга туга, нудьга, нуда, нуд, нудота, зануда, маркота Словник чужослів Павло Штепа
  3. скука — СКУ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Став і дощик накрапати .. Скука, холод (П. Грабовський); * Образно. Я серденьком пораненим болів, І, вирвавшись із рук у відьми-скуки, До тебе простягав, природо-нене, руки (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. скука — НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. Словник синонімів української мови
  5. скука — Скука, -ки ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух. Ном. № 10871. Словник української мови Грінченка