скульпторка
СКУ́ЛЬПТОРКА, и, ж. Жін. до ску́льптор.
Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна скульпторка..) (Л. Укр., V, 1956, 289);
Скульпторка [В. Г. Мухіна] зуміла втілити в монументальні форми типові риси радянської людини (Вітч., 3, 1970, 191).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скульпторка — ску́льпторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скульпторка — -и. Жін. до скульптор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скульпторка — СКУ́ЛЬПТОРКА, и, ж. Жін. до ску́льптор. Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна скульпторка ..) (Леся Українка); У Сурамі натхненна грузинська скульпторка Тамара Абакелія створила пам'ятник українській поетесі (з газ.). Словник української мови у 20 томах